інновація

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. іннова́ція
Р. іннова́ції
Д. іннова́ції
З. іннова́цію
Ор. іннова́цією
М. іннова́ції
Кл. іннова́ціє*

ін-но-ва́-ці-я

Іменник жіночого роду, відмінювання 7a.


Префікс: ін-; корінь: -нов-; суфікс: -аці-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Нововведення, новітня зміна чи винахід.
  2. Процес, орієнтований на створення, розвиток і якісне вдосконалення нових виробів, технологій, організаційних форм (екон.).

◆ Схильний до інновацій Салман профінансував роботи двох фізиків, які твердили, що винайшли акумулятор святості (Брати Капранови, Розмір має значення, 2006).

  1. Нова технологія чи виріб, що якісно випереджає попередні або значно відрізняється від них (екон.).
  2. Нове явище у мові (лінгв.).

◆ Мовлячи загально, явні, всеохопні правописні нововведення є переконливішим доказом фонологічної інновації, ніж випадкові відхилення від традиційної орфографії (Юрій Шевельов, Історична фонологія української мови, 2002).

Синоніми[ред.]

  1. нововведення
  2. новизна
  3. зміни
  4. варіації
  5. прецедент
  6. модернізм
  7. винахід

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від innovātiō — оновлення, зміна

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]