номіналіст
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | номіналі́ст | номіналі́сти |
Р. | номіналі́ста | номіналі́стів |
Д. | номіналі́стові номіналі́сту |
номіналі́стам |
З. | номіналі́ста | номіналі́стів |
Ор. | номіналі́стом | номіналі́стами |
М. | номіналі́стові номіналі́сту |
номіналі́стах |
Кл. | номіналі́сту | номіналі́сти |
но-мі-на-лі́ст
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -номінал-; суфікс: -іст.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прихильник, послідовник номіналізму. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|