номінант
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | номіна́нт | номіна́нти |
Р. | номіна́нта | номіна́нтів |
Д. | номіна́нтові номіна́нту |
номіна́нтам |
З. | номіна́нта | номіна́нтів |
Ор. | номіна́нтом | номіна́нтами |
М. | номіна́нтові номіна́нті |
номіна́нтах |
Кл. | номіна́нте | номіна́нти |
но-мі-на́нт
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -номінант-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особа (інколи — група осіб, організація), що номінується на щось. ◆ Названо номінантів на премію «Греммі-2020»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|