ніж

Українська

іменник

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ні́ж	ножі́
Р.	ножа́	ножі́в
Д.	ноже́ві ножу́	ножа́м
З.	ні́ж	ножі́
Ор.	ноже́м	ножа́ми
М.	ножі́ ножу́	ножа́х
Кл.	ножу́*	ножі́*

ніж

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ніж-.

Вимова

• МФА: [ˈnʲiʒ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [н`іж]

Семантичні властивості

Значення

1. різальний інструмент, який складається з клинка — смуги твердого матеріалу (зазвичай металу) на одній або декількох сторонах. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Мероніми

1. клинок, лезо, руків’я

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: ножик

Етимологія

Від ?

Енциклопедичний коментар

У конструкції ножа найчастіше можна виділити клинок і руків'я. У клинка може бути виражене колке вістря. Ножі для забою тварин також містять кровостік — жолоб задля полегшення виймання леза з тіла жертви. Ножі подібного типу, у комплексі з рядом інших ознак, за класифікацією можуть належати до холодної зброї.

Джерела

• Словник УЛІФ: ніж