оберега

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

оберега I[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. обере́га обере́ги
Р. обере́ги обере́г
Д. обере́гі обере́гам
З. обере́гу обере́ги
Ор. обере́гою обере́гами
М. обере́гі обере́гах
Кл. обере́го* обере́ги*

о-бе-ре́-га

Іменник жіночого роду, відмінювання 3a.


Префікс: о-; корінь: -берег-; закінчення: .

Вимова[ред.]

  • МФА : [ɔbeˈrɛɦɐ] (одн.), [ɔbeˈrɛɦe] (мн.)
  • УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]

оберега II[ред.]

о-бе-ре́-га
МФА: [ɔbereɦɐ]

  • форма родового відмінка іменника оберіг ◆ немає прикладів застосування.