оберіг
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | обері́г | обере́ги |
| Р. | обере́га | обере́гів |
| Д. | обере́гові обере́гу |
обере́гам |
| З. | обері́г | обере́ги |
| Ор. | обере́гом | обере́гами |
| М. | обере́зі | обере́гах |
| Кл. | обере́гу* | обере́ги* |
о-бе-рі́г
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -оберіг-.
Вимова
[ред.]- МФА : [ɔbeˈrʲiɦ] (одн.), [ɔbeˈrɛɦe] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- найдревніший предмет, якому приписують надприродну здатність відвертати від його власника хвороби, біду, приносити щастя і гаразди, чарівний предмет, що призначений захищати свого власника. Також вважається, що він може принести удачу, попередити про небезпеку, поліпшити стан здоров'я. Через це обереги зажили неабиякої популярності ще з давніх-давен. ◆ Обереги мої українські, — // Ви прийшли з давнини в майбуття. // Рушники й сорочки материнські // Поруч з нами ідуть у життя.
Люди пов'язували віру в добро, успіх, щастя з певними символами в оберегах. Обереги завжди мали захищати людей і їх світ від негараздів: нечисті, нещастя, злиднів, захворювань, вроків, смерті худоби, псування харчів тощо. Оберіг призначений для того, щоб створити захисне поле між своїм власником і небезпекою, магічно захистити його, зробити невидимим і невразливим до неї. Або ж відстрашити небезпеку, чи наділити те, що він охороняє захисними властивостями, здатними чинити опір злу.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від слова «оберіг», «оберігати», «берегти», «дбати». Якщо прибрати першу літеру, отримаємо слово «берег». Як це не дивно, народна етимологія і тут збігається з науковою. Слово «берег», в розумінні — притулок, споріднене слову «берегти». праіндоєвр. *bher- «брати, носити
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |