Перейти до вмісту

обумовити

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я обумо́вив обумо́влю  —
Ти обумо́вив
обумо́вила
обумо́виш обумо́в
Він
Вона
Воно
обумо́вив
обумо́вила
обумо́вило
обумо́влять  —
Ми обумо́виили обумо́вим(о) обумо́вим(о)
Ви обумо́вили обумо́вте
Вони обумо́вили обумо́влять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. обумо́вивши
Дієприкм. пас. мин. ч. обумо́влений
Безособова форма обумо́влено

обумовити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікси: об-у-; корінь: -мов-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. див. обумовлювати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    1. ?
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]