обумовити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я обумо́вив обумо́влю  —
Ти обумо́вив
обумо́вила
обумо́виш обумо́в
Він
Вона
Воно
обумо́вив
обумо́вила
обумо́вило
обумо́влять  —
Ми обумо́виили обумо́вим(о) обумо́вим(о)
Ви обумо́вили обумо́вте
Вони обумо́вили обумо́влять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. обумо́вивши
Дієприкм. пас. мин. ч. обумо́влений
Безособова форма обумо́влено

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікси: об-у-; корінь: -мов-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. див. обумовлювати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]