обумовлювати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я обумо́влюю обумо́влював обумо́влюватиму  —
Ти обумо́влюєш обумо́влював
обумо́влювала
обумо́влюватимеш обумо́влюй
Він
Вона
Воно
обумо́влює обумо́влював
обумо́влювала
обумо́влювало
обумо́влюватиме  —
Ми обумо́влюєм(о) обумо́влювали обумо́влюватимем(о) обумо́влюймо
Ви обумо́влюєте обумо́влювали обумо́влюйте
Вони обумо́влюють обумо́влювали обумо́влюватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. обумо́влюючи
Дієприсл. мин. ч. обумо́влювавши
Безособова форма обумо́влювано

о-бу-мо́в-лю-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — обумовити.

Префікс: об-; корінь: -умов-; суфікси: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що зумовлювати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. чим. ставити в залежність від певних умов. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

зумовлювати


ставити в залежність від певних умов

Джерела[ред.]