овороть

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. оворо́ть оворі́тті
Р. оворі́тті оворі́ттей
Д. оворі́тті оворі́ттям
З. оворо́ть оворі́тті
Ор. оворо́тю оворі́ттями
М. оворі́тті оворі́ттях
Кл. оворі́тте* оворі́тті*

о-во-ро́ть

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -вороть-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. частина стегнової кістки, що обертається в чашці таза. ◆ велика овороть Efim Fedotovich Liskun, «Zahalʹne tvarynnyt︠s︡tvo: z osnovamy anatomiï i fiziolohiï», 1934 Джерело — Derz︠h︡silʹhospvydav, 1934 - 443 стор.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]