овороть

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	оворо́ть	оворі́тті
Р.	оворі́тті	оворі́ттей
Д.	оворі́тті	оворі́ттям
З.	оворо́ть	оворі́тті
Ор.	оворо́тю	оворі́ттями
М.	оворі́тті	оворі́ттях
Кл.	оворі́тте*	оворі́тті*

о-во-ро́ть

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -вороть-.

Вимова

• МФА : [ɔu̯ɔˈrɔtʲ] (одн.), [ɔu̯ɔˈrɔtʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. анат. частина стегнової кістки, що обертається в чашці таза. ◆ велика овороть Efim Fedotovich Liskun, «Zahalʹne tvarynnyt︠s︡tvo: z osnovamy anatomiï i fiziolohiï», 1934 Джерело — Derz︠h︡silʹhospvydav, 1934 - 443 стор.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: вертлюг (ru) чол.