огниво
Зміст
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відм. | однина | множина |
---|---|---|
Н. | огни́во | огни́ва |
Р. | огни́ва | огни́в |
Д. | огни́ву | огни́вам |
З. | огни́во | огни́ва |
О. | огни́вом | огни́вами |
М. | огни́ві | огни́вах |
К. | огни́во* | огни́ва* |
Іменник середнього роду, відмінювання 1a.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. сталева пластинка в замку кремінної рушниці, об яку вдаряється кремінь. ◆ У той час Михайло біля солдата дивиться на ціль..Тетяна намазує мерщій огниво лоєм із свічки й кладе рушницю на те саме місце Михайло Коцюбинський, «Москаль Чарівник»
- заст. кресало. ◆ Добув огниво, кресонув раз, кресонув удруге. Юрій Мушкетик, «Яса»
- діал. кожен із чотирьох стовпів, на яких тримається покрівля оборогу. ◆ немає прикладів застосування.
- діал. кільце. ◆ Пружини старого годинника тріскали й відлітали колісця й дрібні огнива ланцюжка розкручувались у різні сторони Кобринська Н. І.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
[[Категорія:]]