огниво

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина	множина
Н.	огни́во	огни́ва
Р.	огни́ва	огни́в
Д.	огни́ву	огни́вам
З.	огни́во	огни́ва
О.	огни́вом	огни́вами
М.	огни́ві	огни́вах
К.	огни́во*	огни́ва*

Іменник середнього роду, відмінювання 1a.

Корінь: --

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. сталева пластинка в замку кремінної рушниці, об яку вдаряється кремінь. ◆ У той час Михайло біля солдата дивиться на ціль..Тетяна намазує мерщій огниво лоєм із свічки й кладе рушницю на те саме місце Михайло Коцюбинський, «Москаль Чарівник»
2. заст. кресало. ◆ Добув огниво, кресонув раз, кресонув удруге. Юрій Мушкетик, «Яса»
3. діал. кожен із чотирьох стовпів, на яких тримається покрівля оборогу. ◆ немає прикладів застосування.
4. діал. кільце. ◆ Пружини старого годинника тріскали й відлітали колісця й дрібні огнива ланцюжка розкручувались у різні сторони Кобринська Н. І.

Синоніми

2. криця розм., кресиво діал.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі. форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

[[Категорія:]]