криця

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. кри́ця кри́ці
Р. кри́ці кри́ць
Д. кри́ці кри́цям
З. кри́цю кри́ці
О. кри́цею кри́цями
М. кри́ці кри́цях
К. кри́це* кри́ці*

кри́-ця

Іменник жіночого роду, відмінювання 5a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що сталь ◆ Вони тягарем лягали на його душу, одначе не розслабляли волі, робили її твердішою, гартували, як вогонь крицю. Михайло Стельмах, «Велика рідня»
  2. шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чавуну ◆ немає прикладів застосування.
  3. розм. те ж саме, що кресало ◆ Витяг люльку Підкова, // Креснув кременем в крицю, та іскри чортма. Іван Драч, «Баляда про люльку»
  4. туга масна глина ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. булат, сталь
  2. -
  3. кресало

Антоніми[ред.]

  1. -

Гіпероніми[ред.]

  1. метал

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники: крицевий
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Література[ред.]

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Посилання[ред.]

Тлумачення на СЛОВНИК.НЕТ