Українська

о-гі́р-чен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -гірч-; суфікс: -енн; закінчення: -я.

вимова^{?, файл}

дія за значенням огірчати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Годі обрахувати ту дальшу зневіру пересічного француза, те огірчення загалу, те підірваний авторитету влади, яке тихо, непомітно, але прийде, як поглиблення морального упадку французького загалу, що не бачить виходу з заплутаної ситуації. «Несподіваний вислід акції Морфі, «Свобода», 25.04.1958» Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1958/Svoboda-1958-078.pdf.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: огорчение ^(ru) сер.