огірчення

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	огі́рчення	огі́рчення
Р.	огі́рчення	огі́рчень
Д.	огі́рченню	огі́рченням
З.	огі́рчення	огі́рчення
Ор.	огі́рченням	огі́рченнями
М.	огі́рченні огі́рченню	огі́рченнях
Кл.	огі́рчення	огі́рчення

о-гі́р-чен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -гірч-; суфікс: -енн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням огірчати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Годі обрахувати ту дальшу зневіру пересічного француза, те огірчення загалу, те підірваний авторитету влади, яке тихо, непомітно, але прийде, як поглиблення морального упадку французького загалу, що не бачить виходу з заплутаної ситуації. «Несподіваний вислід акції Морфі, «Свобода», 25.04.1958» Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1958/Svoboda-1958-078.pdf.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: огорчение (ru) сер.