одповісти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я одпові́в одпові́м
Ти одпові́в
одповіла́
одповіси́ *одпові́(д)ж
Він
вона
воно
Ми одповіли́ одповімо́ *одпові́(д)жмо
Ви одповіли́ одповісте́ *одпові́(д)жте
Вони одповіли́ одповідя́ть
Дієприкм.
Дієприкм. пас. одпові́(д)жений
Дієприсл. одпові́вши
Безособова форма

од-по-ві́-сти́

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікси: од-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дати відповідь, відвітити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Дід трохи згодом одповів якось знехочу , «Російсько-український академічний словник 1924–33рр.» ◆ Обізвався якимось словом, йому ніхто не одповів, С.Васильченко ◆ — Що ваша милость розказала,— одповів хлопець,— то все щира правда, тільки скінчилося те все не так, як ви, пане, собі гадаєте, а зовсім навпаки, М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса ◆ Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати , «Словарь української мови»

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від повісти із префіксом од-, органічна ж форма – відповісти.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]