ознаменування

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ознаменува́ння ознаменува́ння
Р. ознаменува́ння ознаменува́нь
Д. ознаменува́нню ознаменува́нням
З. ознаменува́ння ознаменува́ння
Ор. ознаменува́нням ознаменува́ннями
М. ознаменува́нні
ознаменува́нню
ознаменува́ннях
Кл. ознаменува́ння ознаменува́ння

о-зна-ме-ну-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Префікс: о-; корінь: -знамен-; суфікси: -ува-нн; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]