Українська

відмінок	однина	множина
Н.	ознаменува́ння	ознаменува́ння
Р.	ознаменува́ння	ознаменува́нь
Д.	ознаменува́нню	ознаменува́нням
З.	ознаменува́ння	ознаменува́ння
Ор.	ознаменува́нням	ознаменува́ннями
М.	ознаменува́нні ознаменува́нню	ознаменува́ннях
Кл.	ознаменува́ння	ознаменува́ння

о-зна-ме-ну-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -знамен-; суфікси: -ува -нн; закінчення: -я.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
дієслова: ознаменувати, ознаменуватися

Від ??

Список перекладів