оклик
Зміст
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- вигук, поклик, звертання, яким привертають чию-небудь увагу.
- голосний вигук, викрик, що виражає які-небудь почуття.
- рух, жест і т. ін., яким привертають чию-небудь увагу ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: окликання
- прикметники:
- дієслова: окликати, окликатися, окликнути, окликнутися
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
[[Категорія:]]
