оклик

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. о́клик о́клики
Р. о́клику о́кликів
Д. о́клику
о́кликові
о́кликам
З. о́клик о́клики
Ор. о́кликом о́кликами
М. на/в о́клику на/в о́кликах
Кл. о́клике* о́клики*

о́-клик

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -клик-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. вигук, поклик, звертання, яким привертають чию-небудь увагу. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. голосний вигук, викрик, що виражає які-небудь почуття. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. рух, жест і т. ін., яким привертають чию-небудь увагу. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

вигук, поклик, звертання, яким привертають чию-небудь увагу
голосний вигук, викрик, що виражає які-небудь почуття
рух, жест і т. ін., яким привертають чию-небудь увагу

Джерела[ред.]