Українська

о-ко́-ли-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -кол-; суфікс: -иц; закінчення: -я.

віддалена від центру частина населеного пункту. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось; округа. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.
рідк. віддалена прикордонна область держави; окраїна. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.
околицею. обхідним шляхом, манівцями. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
прикметники: околишній

Від ??

віддалена від центру частина населеного пункту

місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось; округа

віддалена прикордонна область держави; окраїна

обхідним шляхом, манівцями

У Вікіпедії є стаття

Околиця