окоренок

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. окоре̃нок окоре́нки
Р. окоре́нка окоре́нків
Д. окоре́нкові
окоре́нку
окоре́нкам
З. окоре̃нок окоре́нки
Ор. окоре́нком окоре́нками
М. окоре́нкі окоре́нках
Кл. окоре́нку* окоре́нки*

о-ко-ре́-нок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -корен-; суфікс: -ок.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

[1]
[1]

Значення[ред.]

  1. частина стовбура від кореня до гілок. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
    • нижня частина дерева, що прилягає до кореня. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  2. нижній товщий кінець чого-небудь, зробленого з дерева. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

частина стовбура від кореня до гілок
нижня частина дерева, що прилягає до кореня
нижній товщий кінець чого-небудь, зробленого з дерева

Джерела[ред.]