окремий
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | окре́мий | окре́ма | окре́ме | окре́мі |
| Р. | окре́мого | окре́мої | окре́мого | окре́мих |
| Д. | окре́мому | окре́мій | окре́мому | окре́мим |
| З. | окре́мого (іcт.) окре́мий (неіст.) |
окре́му | окре́ме | окре́мих (іст.) окре́мі (неіст.) |
| О. | окре́мим | окре́мою | окре́мим | окре́мими |
| М. | окре́мім окре́мому |
окре́мій | окре́мім окре́мому |
окре́мих |
о·кре́-мий
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: о-; корінь: -крем-; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɔ̝kˈrɛmɪi̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який не є частиною чого-небудь цілого. // відділений, ізольований від інших. // спеціально призначений для чого-небудь. ◆ Окремий фонд.
- один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох. // перев. мн. деякі, не всі; поодинокі. ◆ немає прикладів застосування.
- у знач. ім. окреме, -мого, с. те, що є складовою частиною, елементом чого-небудь загального. ◆ немає прикладів застосування.
- військ. який не входить до складу іншого військового з'єднання, маючи спеціальне призначення. ◆ Окрема бригада прикордонних сторожових кораблів. З указу Президента України
Синоніми[ред.]
- окре́мішній, окре́мний
- —
- —
- —
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| |
Етимологія[ред.]
Похідне утворення від основи крем-, очевидно, здавна паралельної до кром- і збереженої також у чес. krema (мор.) «крім», слц. krem, kreme, okrem «крім», нл. kremi, kremja «крім» — псл. o kremě «по краю, зовні», паралельне до o kromě «по краю, зовні». — Shevelov Language 44/4, 861; Brückner 269; Schuster-Šewc 679. — Див. ще крім, крома. — Пор. (дещо інакше) крем².
Переклад[ред.]
який не є частиною чого-небудь цілого. // Відділений, ізольований від інших. // Спеціально призначений для чого-небудь
один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох
|
|
|
те, що є складовою частиною, елементом чого-небудь загального
|
|
|
який не входить до складу іншого військового з'єднання, маючи спеціальне призначення
|
|
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські прикметники, ад'єктивне відмінювання 1a
- Українські слова з префіксом о-
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-f
- Середній рід
- Військові терміни
- Слова з 7 букв/uk
- Частина/uk
- Осібність/uk
- Елементи/uk
- Належить категоризувати
- Складники
- Військові з’єднання
- Однорідне/uk
- Специфічне/uk
- Осібне/uk