окремий

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	окре́мий	окре́ма	окре́ме	окре́мі
Р.	окре́мого	окре́мої	окре́мого	окре́мих
Д.	окре́мому	окре́мій	окре́мому	окре́мим
З.	окре́мого (іcт.) окре́мий (неіст.)	окре́му	окре́ме	окре́мих (іст.) окре́мі (неіст.)
О.	окре́мим	окре́мою	окре́мим	окре́мими
М.	окре́мім окре́мому	окре́мій	окре́мім окре́мому	окре́мих

о·кре́-мий

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1a.

Префікс: о-; корінь: -крем-; закінчення: -ий.

Вимова

МФА: [ɔ̝kˈrɛmɪi̯]

Семантичні властивості

Значення

1. який не є частиною чого-небудь цілого. // відділений, ізольований від інших. // спеціально призначений для чого-небудь. ◆ Окремий фонд.
2. один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох. // перев. мн. деякі, не всі; поодинокі. ◆ немає прикладів застосування.
3. у знач. ім. окреме, -мого, с. те, що є складовою частиною, елементом чого-небудь загального. ◆ немає прикладів застосування.
4. військ. який не входить до складу іншого військового з'єднання, маючи спеціальне призначення. ◆ Окрема бригада прикордонних сторожових кораблів. З указу Президента України

Синоніми

1. окре́мішній, окре́мний
2. —
3. —
4. —

Антоніми

1. спільний
2. загальний
3. —
4. об'єднаний

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —
4. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —
4. —

Холоніми

1. —
2. —
3. —
4. —

Мероніми

1. —
2. —
3. —
4. —

Споріднені слова

дієслова: відокре́мити прислівники: окрем, окремо, зокрема

Етимологія

Похідне утворення від основи крем-, очевидно, здавна паралельної до кром- і збереженої також у чес. krema (мор.) «крім», слц. krem, kreme, okrem «крім», нл. kremi, kremja «крім» — псл. o kremě «по краю, зовні», паралельне до o kromě «по краю, зовні». — Shevelov Language 44/4, 861; Brückner 269; Schuster-Šewc 679. — Див. ще крім, крома. — Пор. (дещо інакше) крем².

Переклад

який не є частиною чого-небудь цілого. // Відділений, ізольований від інших. // Спеціально призначений для чого-небудь

англійська: separate (en)

один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох

те, що є складовою частиною, елементом чого-небудь загального

який не входить до складу іншого військового з'єднання, маючи спеціальне призначення

Джерела

• Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 677.