окремий
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | окре́мий | окре́ме | окре́ма | окре́мі |
| Р. | окре́мого | окре́мого | окре́мої | окре́мих |
| Д. | окре́мому | окре́мому | окре́мій | окре́мим |
| З. (іст./неіст.) | окре́мого (іcт.) окре́мий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
окре́ме | окре́му | окре́мих (іст.) окре́мі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | окре́мим | окре́мим | окре́мою | окре́мими |
| М. | окре́мім окре́мому |
окре́мім окре́мому |
окре́мій | окре́мих |
о·кре́-мий
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: о-; корінь: -крем-; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [ɔ̝kˈrɛmɪi̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який не є частиною чого-небудь цілого. // відділений, ізольований від інших. // спеціально призначений для чого-небудь. ◆ Окремий фонд.
- один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох. // перев. мн. деякі, не всі; поодинокі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- у знач. ім. окреме, -мого, с. те, що є складовою частиною, елементом чого-небудь загального. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- військ. який не входить до складу іншого військового з'єднання, маючи спеціальне призначення. ◆ Окрема бригада прикордонних сторожових кораблів. З указу Президента України
Синоніми
[ред.]- окре́мішній, окре́мний
- —
- —
- —
Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]- —
- —
- —
- —
Гіпоніми
[ред.]- —
- —
- —
- —
Холоніми
[ред.]- —
- —
- —
- —
Мероніми
[ред.]- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від основи крем-, очевидно, здавна паралельної до кром- і збереженої також у чес. krema, слц. krem, слц. kreme, слц. okrem, нл. kremi, нл. kremja — псл. o kremě, паралельне до псл. o kromě. — Shevelov Language 44/4, 861; Brückner 269; Schuster-Šewc 679. — Див. ще крім, крома. — Пор. (дещо інакше) крем².
Переклад
[ред.]| який не є частиною чого-небудь цілого. // Відділений, ізольований від інших. // Спеціально призначений для чого-небудь | |
| один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох | |
| те, що є складовою частиною, елементом чого-небудь загального | |
| який не входить до складу іншого військового з'єднання, маючи спеціальне призначення | |
Див. також
[ред.]Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські прикметники, ад'єктивне відмінювання 1a
- Українські слова з префіксом о-
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-f
- Середній рід
- Військові терміни
- Слова з 7 букв/uk
- Українські іменники
- Частини/uk
- Осібність/uk
- Елементи/uk
- Складники/uk
- Військові з’єднання/uk
- Однорідне/uk
- Специфічне/uk
- Осібне/uk