Перейти до вмісту

окремий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. окре́мий окре́ме окре́ма окре́мі
Р. окре́мого окре́мого окре́мої окре́мих
Д. окре́мому окре́мому окре́мій окре́мим
З. (іст./неіст.) окре́мого (іcт.)
окре́мий (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
окре́ме окре́му окре́мих (іст.)
окре́мі (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. окре́мим окре́мим окре́мою окре́мими
М. окре́мім
окре́мому
окре́мім
окре́мому
окре́мій окре́мих

о·кре́-мий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: о-; корінь: -крем-; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. який не є частиною чого-небудь цілого. // відділений, ізольований від інших. // спеціально призначений для чого-небудь. ◆ Окремий фонд.
  2. один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох. // перев. мн. деякі, не всі; поодинокі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. у знач. ім. окреме, -мого, с. те, що є складовою частиною, елементом чого-небудь загального. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. військ. який не входить до складу іншого військового з'єднання, маючи спеціальне призначення. ◆ Окрема бригада прикордонних сторожових кораблів. З указу Президента України

Синоніми

[ред.]
  1. окре́мішній, окре́мний

Антоніми

[ред.]
  1. спільний
  2. загальний
  3. об'єднаний

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від основи крем-, очевидно, здавна паралельної до кром- і збереженої також у чес. krema, слц. krem, слц. kreme, слц. okrem, нл. kremi, нл. kremja — псл. o kremě, паралельне до псл. o kromě. — Shevelov Language 44/4, 861; Brückner 269; Schuster-Šewc 679.Див. ще крім, крома. — Пор. (дещо інакше) крем².


Переклад

[ред.]
який не є частиною чого-небудь цілого. // Відділений, ізольований від інших. // Спеціально призначений для чого-небудь
один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох
те, що є складовою частиною, елементом чого-небудь загального
який не входить до складу іншого військового з'єднання, маючи спеціальне призначення

Див. також

[ред.]

Джерела

[ред.]