окіст
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | о́кіст | о́кісти |
| Р. | о́кісту | о́кістів |
| Д. | о́кістові о́кісту |
о́кістам |
| З. | о́кіст | о́кісти |
| Ор. | о́кістом | о́кістами |
| М. | на/у о́кісту | на/у о́кістах |
| Кл. | о́кісту* | о́кісти* |
о́-кіст
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -кіст-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈɔkʲist] (одн.), [ˈɔkʲiste] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- частина туші тварини – лопатка або стегно. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- висолене і закопчене свиняче стегно; шинка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| частина туші тварини – лопатка або стегно. | |
| висолене і закопчене свиняче стегно; шинка | |