омана
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ома́на | ома́ни |
Р. | ома́ни | ома́н |
Д. | ома́ні | ома́нам |
З. | ома́ну | ома́ни |
Ор. | ома́ною | ома́нами |
М. | ома́ні | ома́нах |
Кл. | ома́но* | ома́ни* |
о-ма́-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -ман-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɔˈmɑnɐ] (одн.), [ɔˈmɑne] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; уявний образ чого-небудь, що помилково сприймається як дійсний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- марні надії, сподівання; ілюзії. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- стан людини, коли вона помилково сприймає що-небудь уявне за дійсне. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- невідповідність істині; те, чого немає насправді; брехня. ◆ вводити в оману
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |