ораторія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | орато́рія | орато́рії |
| Р. | орато́рії | орато́рій |
| Д. | орато́рії | орато́ріям |
| З. | орато́рію | орато́рії |
| Ор. | орато́рією | орато́ріями |
| М. | орато́рії | орато́ріях |
| Кл. | орато́ріє* | орато́рії* |
о-ра-то́-рі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру, написаний на драматичний сюжет і призначений для концертного виконання. ◆ немає прикладів застосування.
- приміщення у католицькому храмі для моління.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |