ординарець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ордина́рець	ордина́рці
Р.	ордина́рця	ордина́рців
Д.	ордина́рцеві ордина́рцю	ордина́рцям
З.	ордина́рця	ордина́рців
Ор.	ордина́рцем	ордина́рцями
М.	ордина́рцеві ордина́рецю	ордина́рцях
Кл.	ордина́рцю	ордина́рці

ор-ди-на́-рець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ординар-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА : [ɔrdeˈnɑret͡sʲ] (одн.), [ɔrdeˈnɑrt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. військовослужбовець, на якого покладено обов'язки виконувати різні доручення командира або штабу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: orderly (en) Російськаru: ординарец (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: ординарець