ординець
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | орди́нець | орди́нці |
| Р. | орди́нця | орди́нців |
| Д. | орди́нцеві орди́нцю |
орди́нцям |
| З. | орди́нця | орди́нців |
| Ор. | орди́нцем | орди́нцями |
| М. | орди́нцеві орди́нецю |
орди́нцях |
| Кл. | орди́нцю | орди́нці |
ор-ди́-нець
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -орд-; суфікси: -ин-ець.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- той, хто належав до орди ◆ Повз Микулинці пролягав загарбницький татарський шлях, і ординці нападали на містечко майже щороку, тому, за переказами місцевих жителів, для захисту давні мешканці містечка збудували підземний хід аж до Теребовлі, завдовжки 9 км.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |