ослін
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ослі́н | осло́ни |
| Р. | осло́на | осло́нів |
| Д. | осло́ну, осло́нові |
осло́нам |
| З. | ослі́н | осло́ни |
| Ор. | осло́ном | осло́нами |
| М. | осло́ну*, осло́нові |
осло́нах |
| Кл. | осло́ну* | осло́ни* |
ос-лі́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -слін-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |