особняк
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]особняк I
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | особня́к | особняки́ |
Р. | особняка́ | особнякі́в |
Д. | особняко́ві особняку́ |
особняка́м |
З. | особня́к | особняки́ |
Ор. | особняко́м | особняка́ми |
М. | особняку́ | особняка́х |
Кл. | особняке | особняки́ |
особ-ня́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -особн-; суфікс: -як.
Вимова
[ред.]- МФА: одн. [ɔsɔbnʲɐk], мн. []
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- упорядкований будинок з усіма виго́дами, який належить багатому власникові або якій-небудь організації ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- окремий, добре спланований будинок на одну сім'ю, переважно із садом, квітниками і т. ін.; садиба [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5