осідок

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. о́сідок о́сідки
Р. о́сідка о́сідків
Д. о́сідкові
о́сідку 		о́сідкам
З. о́сідок о́сідки
Ор. о́сідком о́сідками
М. о́сідкі о́сідках
Кл. о́сідку* о́сідки*

о́-сі-док

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -сід-; суфікс: -ок.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. постійне місцеперебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція. ‖ притулок, пристановище [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ ?

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=осідок&oldid=470014