офірувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	офіру́ю	офірува́в	офірува́тиму	—
Ти	офіру́єш	офірува́в офірува́ла	офірува́тимеш	офіру́й
Він Вона Воно	офіру́є	офірува́в офірува́ла офірува́ло	офірува́тиме	—
Ми	офіру́єм(о)	офірува́ли	офірува́тимем(о)	офіру́ймо
Ви	офіру́єте	офірува́ли		офіру́йте
Вони	офіру́ють	офірува́ли	офірува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	офіру́ючи
Дієприсл. мин. ч.	офірува́вши
Безособова форма	офі́рувано

офірувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -офір-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. і док., Шаблон:перех. і неперех., рідк. те ж саме, що жертвувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: ofiarować (pl) Російськаru: офировать (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: офірувати