офірувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | офіру́ю | офірува́в | офірува́тиму | — |
| Ти | офіру́єш | офірува́в офірува́ла | офірува́тимеш | офіру́й |
| Він Вона Воно |
офіру́є | офірува́в офірува́ла офірува́ло | офірува́тиме | — |
| Ми | офіру́єм(о) | офірува́ли | офірува́тимем(о) | офіру́ймо |
| Ви | офіру́єте | офірува́ли | офіру́йте | |
| Вони | офіру́ють | офірува́ли | офірува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | офіру́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | офірува́вши | |||
| Безособова форма | офі́рувано | |||
офірувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -офір-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- недок. і док., Шаблон:перех. і неперех., рідк. те ж саме, що жертвувати. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |