пастівник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пастівник | пастівники |
Р. | пастівника | пастівників |
Д. | пастівнику пастівникові |
пастівникам |
З. | пастівник | пастівники |
Ор. | пастівником | пастівниками |
М. | на/в пастівнику | на/в пастівниках |
Кл. | пастівнику* | пастівники* |
пас-тів-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -паст-; суфікс: -івник.
Вимова[ред.]
- МФА : [pɐsʲtʲiu̯nek] (одн.), [] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- обмежена під пасовище ділянка. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |