пастівник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	пастівник	пастівники
Р.	пастівника	пастівників
Д.	пастівнику пастівникові	пастівникам
З.	пастівник	пастівники
Ор.	пастівником	пастівниками
М.	на/в пастівнику	на/в пастівниках
Кл.	пастівнику*	пастівники*

пас-тів-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -паст-; суфікс: -івник.

Вимова

• МФА : [pɐsʲtʲiu̯nek] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. обмежена під пасовище ділянка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Вісник Запорізького національного університету: Філологічні науки. Запорізький національний університет, 2008