плекати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я плека́ю плека́в плека́тиму  —
Ти плека́єш плека́в
плека́ла
плека́тимеш плека́й
Він
Вона
Воно
плека́є плека́в
плека́ла
плека́ло
плека́тиме  —
Ми плека́єм(о) плека́ли плека́тимем(о) плека́ймо
Ви плека́єте плека́ли плека́йте
Вони плека́ють плека́ли плека́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. плека́ючи
Дієприсл. мин. ч. плека́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

пле-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — виплекати.

Корінь: -плек-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. з любов'ю вирощувати, виховувати когось або щось; викохувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу. І. Франко ◆ Двадцять п'ять років тому був я не отець Христофор, а звичайнісінький семінарист…, кінчив навчання, вірував, молився і викохував свій сад (О. Довженко)
  2. дбайливим доглядом, піклуванням добиватися найкращого стану, вигляду. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Як парость виноградної лози, плекайте мову. М. Рильський
  3. перен. з любов'ю зберігати в пам'яті, серці що-небудь, пристрасно мріяти про здійснення чогось. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Дурно Маланка збирала насіння, дурно плекала надії. М. Коцюбинський
  4. діал. годувати груддю. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Проциха плекала дитину грудьми та й приповідала. Л. Мартович

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]