Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	плека́ю	плека́в плека́ла	плека́тиму	—
Ти	плека́єш	плека́в плека́ла	плека́тимеш	плека́й
Він Вона Воно	плека́є	плека́в плека́ла плека́ло	плека́тиме	—
Ми	плека́єм(о)	плека́ли	плека́тимем(о)	плека́ймо
Ви	плека́єте	плека́ли		плека́йте
Вони	плека́ють	плека́ли	плека́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	плека́ючи
Дієприсл. мин. ч.	плека́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

пле-ка-ти

Корінь: -плек-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

з любов'ю вирощувати, виховувати когось або щось; викохувати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу. І. Я. Франко ◆ Двадцять п'ять років тому був я не отець Христофор, а звичайнісінький семінарист…, кінчив навчання, вірував, молився і викохував свій сад. Довженко)
дбайливим доглядом, піклуванням добиватися найкращого стану, вигляду. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Як парость виноградної лози, плекайте мову. М. Т. Рильський
перен. з любов'ю зберігати в пам'яті, серці що-небудь, пристрасно мріяти про здійснення чогось. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Дурно Маланка збирала насіння, дурно плекала надії. М. М. Коцюбинський
діал. годувати груддю. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Проциха плекала дитину грудьми та й приповідала. Лесь Мартович

Найтісніша спорідненість

Від

з любов'ю вирощувати, виховувати когось або щось; викохувати

дбайливим доглядом, піклуванням добиватися найкращого стану, вигляду

з любов'ю зберігати в пам'яті, серці що-небудь, пристрасно мріяти про здійснення чогось

годувати груддю