побратим

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

побратим

Іменник чоловічого роду, істота.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто вступив у побратимство з ким-небудь; названий брат, споборник, соратник ◆ Не знайшов юнак з ким побратись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межт дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах. Леся Українка
  2. близький друг, товариш ◆ [Жандарм:] Миколо, старий побратиме! Хіба ж те не впізнав мене? Іван Франко
  3. товариш по боротьбі, битві, боях ◆ немає прикладів застосування.
  4. соратник по якій-небудь діяльності, сподвижник ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=побратим&oldid=139003