побрязкач

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	побрязка́ч	побрязкачі́
Р.	побрязкача́	побрязкачі́в
Д.	побрязкаче́ві побрязкачу́	побрязкача́м
З.	побрязка́ч	побрязкачі́
Ор.	побрязкаче́м	побрязкача́ми
М.	побрязкачі́ побрязкачу́	побрязкача́х
Кл.	побрязкачу́*	побрязкачі́*

по-бряз-ка́ч

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -брязк-; суфікс: -ач.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. брязкуча прикраса. ◆ Коваль підкови їм [коням] кує. Прикраси їм усякі є - Побрязкачі, блискучі цвяшки.
2. перен. заст. монета. ◆ Зварив би я пивце… тільки що треба багато заходу, та щоб повно побрязкачів у кишені… Марко Вовчок

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

прикраса

монета

Джерела

• Словник УЛІФ: побрязкач
• Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.