побрязкач
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | побрязка́ч | побрязкачі́ |
Р. | побрязкача́ | побрязкачі́в |
Д. | побрязкаче́ві побрязкачу́ |
побрязкача́м |
З. | побрязка́ч | побрязкачі́ |
Ор. | побрязкаче́м | побрязкача́ми |
М. | побрязкачі́ побрязкачу́ |
побрязкача́х |
Кл. | побрязкачу́* | побрязкачі́* |
по-бряз-ка́ч
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -брязк-; суфікс: -ач.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. брязкуча прикраса. ◆ Коваль підкови їм [коням] кує. Прикраси їм усякі є - Побрязкачі, блискучі цвяшки.
- перен. заст. монета. ◆ Зварив би я пивце… тільки що треба багато заходу, та щоб повно побрязкачів у кишені… Марко Вовчок
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
прикраса | |
монета | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: побрязкач
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 4b
- Українські слова з префіксом по-
- Українські слова з суфіксом -ач
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s
- Розмовні вирази/uk
- Переносні вирази/uk
- Застарілі вирази/uk
- Слова з 9 букв/uk
- Прикраси/uk
- Монети/uk