побрязкач

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. побрязка́ч побрязкачі́
Р. побрязкача́ побрязкачі́в
Д. побрязкаче́ві
побрязкачу́
побрязкача́м
З. побрязка́ч побрязкачі́
Ор. побрязкаче́м побрязкача́ми
М. побрязкачі́
побрязкачу́
побрязкача́х
Кл. побрязкачу́* побрязкачі́*

по-бряз-ка́ч

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -брязк-; суфікс: -ач.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. брязкуча прикраса. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Коваль підкови їм [коням] кує. Прикраси їм усякі є - Побрязкачі, блискучі цвяшки.
  2. перен. заст. монета. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Зварив би я пивце… тільки що треба багато заходу, та щоб повно побрязкачів у кишені… Марко Вовчок

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

прикраса
монета

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: побрязкач
  • Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.