полуниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | полуни́ця | полуни́ці |
| Р. | полуни́ці | полуни́ць |
| Д. | полуни́ці | полуни́цям |
| З. | полуни́цю | полуни́ці |
| Ор. | полуни́цею | полуни́цями |
| М. | полуни́ці | полуни́цях |
| Кл. | полуни́це* | полуни́ці* |
по-лу-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -полуниц-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [pɔlʊˈnɪt͡sʲɐ] (одн.), [pɔlʊˈnɪt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- бот. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |