помідор
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | помідо́р | помідо́ри |
| Р. | помідо́ра | помідо́рів |
| Д. | помідо́рові помідо́ру |
помідо́рам |
| З. | помідо́р | помідо́ри |
| Ор. | помідо́ром | помідо́рами |
| М. | на/у помідо́ру | на/у помідо́рах |
| Кл. | помідо́ру* | помідо́ри* |
по-мі-до́р
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -помідор-.
Вимова[ред.]
- МФА : [pɔmʲiˈdɔr] (одн.), [pɔmʲiˈdɔre] (мн.)
прослухати вимову?, файл}- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- підрід рослин родини пасльонових. Однорічні чи багаторічні трав'янисті або напівкущові рослини заввишки 40—120 см. Квітне в червні — вересні.
- плід рослини помідор — велика куляста соковита, м'ясиста, дво- чи багатокамерна овочева ягода переважно червоного або жовтого кольору. ◆ Помідори споживають сирими, вареними, соленими, маринованими, а також з них виготовляють томатний сік та томат-пюре.
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від іт. Pomi d'oro — «Золоте яблуко». Назву вперше використав у 1544 році італійський ботанік П'єтро Андреа Матіолі в своєму описі рослини, а 1554 року він ввів латинський термін Mala aurea, що має такий же переклад.
Переклад[ред.]
| рослина родини пасльонових | |
| плід | |