Українська

відмінок	однина	множина
Н.	послідо́вник	послідо́вники
Р.	послідо́вника	послідо́вників
Д.	послідо́вникові послідо́внику	послідо́вникам
З.	послідо́вника	послідо́вників
Ор.	послідо́вником	послідо́вниками
М.	послідо́вникові, послідо́внику	послідо́вниках
Кл.	послідо́внику	послідо́вники

по-слі-до́в-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -слід-; суфікси: -овн -ик.

той, хто наслідує кого-, що-небудь, іде за чиїмсь прикладом. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
прибічник якого-небудь учення, чиїхось теорій або поглядів, що розвиває їх своїми працями, діяльністю тощо. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: послідовниця прикметники: послідовний

Від ?

той, хто наслідує кого-, що-небудь, іде за чиїмсь прикладом
Російська_ru: последователь

прибічник якого-небудь учення, чиїхось теорій або поглядів, що розвиває їх своїми працями, діяльністю тощо