Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	по́стую	по́стував	по́стуватиму	—
Ти	по́стуєш	по́стував по́стувала	по́стуватимеш	по́стуй
Він Вона Воно	по́стує	по́стував по́стувала по́стувало	по́стуватиме	—
Ми	по́стуєм(о)	по́стували	по́стуватимем(о)	по́стуймо
Ви	по́стуєте	по́стували		по́стуйте
Вони	по́стують	по́стували	по́стуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	по́стуючи
Дієприсл. мин. ч.	по́стувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	по́стуваний
Безособова форма	по́стувано

по́с-ту-ва-ти

Корінь: -пост-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

дотримувати посту ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
перен. нічого не їсти, голодувати ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Соціологи виявили, що постувати збирається один українець з десяти.

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: пістець ін. іменники: піст

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: поститься

Список перекладів