їсти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я їм їв ї́стиму  —
Ти їси́ їв
ї́ла
ї́стимеш їж
Він
Вона
Воно
їсть їв
ї́ла
ї́ло
ї́стиме  —
Ми їмо́ ї́ли ї́стимем(о) ї́жмо
Ви їсте́ ї́ли ї́стимете ї́жте
Вони їдя́ть ї́ли ї́стимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. їдячи́
Дієприсл. мин. ч. ї́вши
Безособова форма

ї́с-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — ^b. Відповідне дієслово доконаного виду — з'їсти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. споживати, приймати усередину. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]