Українська

пра́з-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -праз-; суфікс: -ник.

те ж саме, що свято. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- подія або особа, що приносить комусь радість, насолоду, хороший настрій. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
день чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: празничок ін. іменники: празникування прикметники: празниковий дієслова: празникувати, празнувати прислівники: празниково

Від праслов’янської форми *роrzdьnъ, від якої в числі іншого пішли: рос. праздный, порожний тощо.

свято
Російська_ru: праздник ^(ru) чол.

подія або особа, що приносить комусь радість, насолоду, хороший настрій

день чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою