празник
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пра́зник | пра́зники |
Р. | пра́зника | пра́зників |
Д. | пра́знику пра́зникові |
пра́зникам |
З. | пра́зник | пра́зники |
Ор. | пра́зником | пра́зниками |
М. | на/в пра́знику | на/в пра́зниках |
Кл. | пра́знику* | пра́зники* |
пра́з-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -праз-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що свято. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- подія або особа, що приносить комусь радість, насолоду, хороший настрій. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- день чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від праслов’янської форми *роrzdьnъ, від якої в числі іншого пішли: рос. праздный, порожний тощо.
Переклад[ред.]
свято | |
подія або особа, що приносить комусь радість, насолоду, хороший настрій | |
день чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з суфіксом -ник
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 7 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Праслов’янізми/uk
- Свята/uk
- Події/uk
- Особи/uk
- Радість/uk
- Звичаї/uk
- Насолода/uk
- Обрядовість/uk