привет

Матеріал з Вікісловника

Російська
[ред.]

іменник[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. приве́т приве́ты
Р. приве́та приве́тов
Д. приве́ту приве́там
З. приве́т приве́ты
О. приве́том приве́тами
П. приве́те приве́тах

при-ве́т

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -привет- [Тихонов, 1996].

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. привітання, прояв доброзичливості та приязні. ◆ …Я свой привет пошлю с голубком. Й. Бродський.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


вигук[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

при-ве́т

Вигук.

Корінь: -привет-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. привітання вживане у розмовній та письмовій мові, привіт, вітаю ◆ …Конечно же, нелепо// кричать тебе на весь троллейбус:// "привет!" М. Лєонідов.

Етимологія[ред.]

Від ??