привет
Російська[ред.]
іменник[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | приве́т | приве́ты |
Р. | приве́та | приве́тов |
Д. | приве́ту | приве́там |
З. | приве́т | приве́ты |
О. | приве́том | приве́тами |
П. | приве́те | приве́тах |
при-ве́т
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -привет- [Тихонов, 1996].
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- привітання, прояв доброзичливості та приязні. ◆ …Я свой привет пошлю с голубком. Й. Бродський.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
вигук[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
при-ве́т
Вигук.
Корінь: -привет-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- привітання вживане у розмовній та письмовій мові, привіт, вітаю ◆ …Конечно же, нелепо// кричать тебе на весь троллейбус:// "привет!" М. Лєонідов.
Етимологія[ред.]
Від ??