призовник
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | призовни́к | призовники́ |
| Р. | призовника́ | призовникі́в |
| Д. | призовнико́ві призовнику́ |
призовника́м |
| З. | призовника́ | призовникі́в |
| Ор. | призовнико́м | призовника́ми |
| М. | призовнико́ві призовникі́ |
призовника́х |
| Кл. | призовнику́ | призовники́ |
при-зов-ни́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -призов-; суфікс: -ник.
Вимова
[ред.]- МФА : [prezɔu̯ˈnɪk] (одн.), [prezɔu̯neˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- особа, приписана до призовної дільниці[1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- той, хто призивається на військову службу ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- ↑ (ч.2 п.9 ст.1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» №2232 від 22.03.1992р.)