Перейти до вмісту

призовник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. призовни́к призовники́
Р. призовника́ призовникі́в
Д. призовнико́ві
призовнику́
призовника́м
З. призовника́ призовникі́в
Ор. призовнико́м призовника́ми
М. призовнико́ві
призовникі́
призовника́х
Кл. призовнику́ призовники́

при-зов-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -призов-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

військ.

  1. особа, приписана до призовної дільниці[1][≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. той, хто призивається на військову службу [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

  1. (ч.2 п.9 ст.1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» №2232 від 22.03.1992р.)