Українська

при-ці́л

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -ціл-.

наведення на ціль; прицілювання. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
пристрій у вогнепальній зброї для наведення її на ціль. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- цифрові розрахунки для регулювання цього пристрою з метою правильного наведення артилерійської зброї на ціль. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен. те, до чого прагне, на що розраховує хто-небудь; мета. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Тож під дзвін блакиті // Сій добро на ділі // І тримай щомиті Кривду // на прицілі. Джерело — Попадюк.

Найтісніша спорідненість
іменники: приціленість, прицільність, прицілювання дієслова: прицілити, прицілятися, прицілюватися дієприкметники: прицілений прислівники: прицільно

Від ??

наведення на ціль; прицілювання
Англійська_en: backsight ^(en)

пристрій у вогнепальній зброї для наведення її на ціль

цифрові розрахунки для регулювання цього пристрою з метою правильного наведення артилерійської зброї на ціль

те, до чого прагне, на що розраховує хто-небудь; мета