причастя
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | прича́стя | прича́стя |
| Р. | прича́стя | прича́сть |
| Д. | прича́стю | прича́стям |
| З. | прича́стя | прича́стя |
| Ор. | прича́стям | прича́стями |
| М. | прича́сті прича́стю |
прича́стях |
| Кл. | прича́стя* | прича́стя* |
при-ча́с-тя
Іменник, неістота, середній рід, I відміна (тип відмінювання 6a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- християнський обряд, під час якого віруючі уживають хліб і вино – символ тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного життя
- спеціально приготовлені священнослужителем хліб і вино, якими причащаються віруючі під час цього обряду. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: причащання причасник, причасниця
- прикметники: причасний
- дієслова: причащати, причастити
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??