причастя

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	прича́стя	прича́стя
Р.	прича́стя	прича́сть
Д.	прича́стю	прича́стям
З.	прича́стя	прича́стя
Ор.	прича́стям	прича́стями
М.	прича́сті прича́стю	прича́стях
Кл.	прича́стя*	прича́стя*

при-ча́с-тя

Іменник, неістота, середній рід, I відміна (тип відмінювання 6a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -част-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [preˈt͡ʃɑsʲtʲɐ] (одн.), [preˈt͡ʃɑsʲtʲɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Причастя

Значення

1. християнський обряд, під час якого віруючі уживають тіло і кров Христа Ісуса - під видом хліба і вина, таким чином стаючи ніби причетними до вічного життя. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. спеціально приготовлені священнослужителем хліб і вино, якими причащаються віруючі під час цього обряду. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• перше причастя
• святе причастя

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: причаща́ння прича́сник, прича́сниця прикметники: прича́сний дієслова: причаща́ти, причаща́тися, причасти́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: the Sacrament Російськаru: причастие (ru) сер.

Джерела

• Словник УЛІФ: причастя