пробація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | проба́ція | проба́ції |
| Р. | проба́ції | проба́цій |
| Д. | проба́ції | проба́ціям |
| З. | проба́цію | проба́ції |
| Ор. | проба́цією | проба́ціями |
| М. | проба́ції | проба́ціях |
| Кл. | проба́ціє* | проба́ції* |
про-ба́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пробац-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [prɔˈbɑt͡sʲijɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- юр. вид умовного засудження, при якому засуджений поміщається на час випробного строку, встановленого судом, під нагляд спеціальних органів. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- випробування, дослідження. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |