суд

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. су́д суди́
Р. суду́ суді́в
Д. судо́ві
суду́
суда́м
З. су́д суди́
Ор. судо́м суда́ми
М. судо́ві, суду́ суда́х
Кл. су́де* суди́*

суд

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1b.


Місц. відм. на/у суді́

Корінь: -суд-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. державний орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і розширення цивільних, кримінальних, адміністративних і інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

самосуд, о́суд

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

  1. … (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

[ред.]

  1. … (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

[ред.]

  1. … (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. суд суды́
Р. суда́ судо́в
Д. суду́ суда́м
З. суд суды́
О. судо́м суда́ми
П. суде́ суда́х

суд

іменник, неістота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -суд-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. суд (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]