Перейти до вмісту

провинник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. прови́нник прови́нники
Р. прови́нника прови́нників
Д. прови́нникові
прови́ннику
прови́нникам
З. прови́нника прови́нників
Ор. прови́нником прови́нниками
М. прови́нникові, прови́ннику прови́нниках
Кл. прови́ннику прови́нники

про-ви́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: про-; корінь: -вин-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. той, хто вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
    2. боржник. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    1. ?
    2. ?
    3. ?
    Гіпероніми
    Гіпоніми
    1. ?
    2. ?
    3. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    той, хто вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь
    той, хто є причиною чого-небудь
    боржник

    Джерела

    [ред.]