Перейти до вмісту

провинник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. прови́нник прови́нники
Р. прови́нника прови́нників
Д. прови́нникові
прови́ннику
прови́нникам
З. прови́нника прови́нників
Ор. прови́нником прови́нниками
М. прови́нникові, прови́ннику прови́нниках
Кл. прови́ннику прови́нники

про-ви́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: про-; корінь: -вин-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. той, хто вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. боржник. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
той, хто вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь
той, хто є причиною чого-небудь
боржник

Джерела

[ред.]