провинник
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | прови́нник | прови́нники |
| Р. | прови́нника | прови́нників |
| Д. | прови́нникові прови́ннику |
прови́нникам |
| З. | прови́нника | прови́нників |
| Ор. | прови́нником | прови́нниками |
| М. | прови́нникові, прови́ннику | прови́нниках |
| Кл. | прови́ннику | прови́нники |
про-ви́н-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: про-; корінь: -вин-; суфікс: -ник.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- той, хто вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. [≈ 1]
- чого той, хто є причиною чого-небудь.
- боржник. [≈ 3][▲ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ винуватець
- ↑ ?
- ↑ боргувач
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| той, хто вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь | |
| той, хто є причиною чого-небудь | |
| боржник | |
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з префіксом про-
- Українські слова з суфіксом -ник
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s
- Слова з 9 букв/uk
- Людина/uk
- Злочинці/uk
- Винуватці/uk
- Погані люди/uk
- Призвідці/uk
- Боржники/uk
- Агентиви/uk