проворіття

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	проворі́ття	—
Р.	проворі́ття	—
Д.	проворі́ттю	—
З.	проворі́ття	—
Ор.	проворі́ттям	—
М.	проворі́тті проворі́ттю	—
Кл.	проворі́ття	—

про-во-рі́т-тя

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: про-; корінь: -воріт-; суфікс: -т; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [prɔu̯oˈrʲitʲːɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. просіка, проміжок між двома лісами. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: проворіття