прогонич
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | прого́нич | прого́ничі |
| Р. | прого́нича | прого́ничів |
| Д. | прого́ничеві прого́ничу |
прого́ничам |
| З. | прого́нич | прого́ничі |
| Ор. | прого́ничем | прого́ничами |
| М. | прого́ничі прого́ничу |
прого́ничах |
| Кл. | прого́ничу* | прого́ничі* |
про-го́-нич
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прогонич-.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт. [≈ 1] ◆ Там, у однім вікні, грюкнув прогонич - і розчинилася віконниця. Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |