прогонич

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. прого́нич прого́ничі
Р. прого́нича прого́ничів
Д. прого́ничеві
прого́ничу
прого́ничам
З. прого́нич прого́ничі
Ор. прого́ничем прого́ничами
М. прого́ничі
прого́ничу
прого́ничах
Кл. прого́ничу* прого́ничі*

про-го́-нич

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прогонич-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Там, у однім вікні, грюкнув прогонич - і розчинилася віконниця. Панас Мирний

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]