произносить

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Російська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. наказ.
Я произношу́ произноси́л
произноси́ла
 —
Ти произно́сишь произноси́л
произноси́ла
произноси́
Він
Вона
Воно
произно́сит произноси́л
произноси́ла
произноси́ло
 —
Ми произно́сим произноси́ли
Ви произно́сите произноси́ли произноси́те
Вони произно́сят произноси́ли  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Майбутній ч. буду/будеш… произноси́ть

про-из-но-си́ть

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c. Відповідне дієслово доконаного виду — произнести.

Префікси: про-из-; корінь: -нос-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ть.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. вимовляти. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

  1. молчать

Гіпероніми[ред.]

  1. говорить

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??