прокрастинувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я прокрастину́ю прокрастинува́в прокрастинува́тиму  —
Ти прокрастину́єш прокрастинува́в
прокрастинува́ла
прокрастинува́тимеш прокрастину́й
Він
Вона
Воно
прокрастину́є прокрастинува́в
прокрастинува́ла
прокрастинува́ло
прокрастинува́тиме  —
Ми прокрастину́єм(о) прокрастинува́ли прокрастинува́тимем(о) прокрастину́ймо
Ви прокрастину́єте прокрастинува́ли прокрастину́йте
Вони прокрастину́ють прокрастинува́ли прокрастинува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. прокрастину́ючи
Дієприсл. мин. ч. прокрастинува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. прокрастино́ваний
Безособова форма прокрастино́вано

про-крас-ти-ну-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -прокрастин-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. неол., розм. бути у прокрастинації. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]