Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
прокура́тор
|
прокура́тори
|
| Р.
|
прокура́тора
|
прокура́торів
|
| Д.
|
прокура́торові
прокура́тору
|
прокура́торам
|
| З.
|
прокура́тора
|
прокура́торів
|
| Ор.
|
прокура́тором
|
прокура́торами
|
| М.
|
прокура́торові
прокура́тору
|
прокура́торах
|
| Кл.
|
прокура́тору
|
прокура́тори
|
про-ку-ра́-тор
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прокуратор-.
Семантичні властивості
[ред.]- повірений у справах. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- у стародавньому Римі: управитель господарства. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- діал. те ж саме, що прокурор. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Він заглибився в читання, таке уважне, як уміють читати тільки австрійські прокуратори І. Я. Франко
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Від ?
| повірений римського громадянина в судових і комерційних справах
|
|
|
| урядовець, що відав податками, управитель земель імператора
|
|
|
- Словник УЛІФ: прокуратор
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
прослухати вимову?, файл