прокуратор

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник чоловічого роду, істота.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. повірений у справах ◆ немає прикладів застосування.
  2. у стародавньому Римі - управитель господарства ◆ немає прикладів застосування.
    • повірений римського громадянина в судових і комерційних справах ◆ немає прикладів застосування.
    • за часів імперії - урядовець, що відав податками, управитель земель імператора ◆ немає прикладів застосування.
  3. діал. те ж саме, що прокурор ◆ Він заглибився в читання, таке уважне, як уміють читати тільки австрійськи прокуратори. Іван Франко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.