Перейти до вмісту

променевий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. променевий променеве променева променеві
Р. променевого променевого променевої променевих
Д. променевому променевому променевій променевим
З. (іст./неіст.) променевого (іcт.)
променевий (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
променеве променеву променевих (іст.)
променеві (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. променевим променевим променевою променевими
М. променевім
променевому
променевім
променевому
променевій променевих

про-ме-не́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -промен-; суфікс: -ев; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від про́мінь «смуга світла; [рукав річки]», променяки́ «підклас одноклітинних тварин класу сардових, Radiolaria», променюва́ння, промі́нниця «райдужна оболонка (ока)» Она, промі́ння, промене́вий, промени́стий, променюв́альний, променя́стий, проміни́стий, промі́нний, проміня́стий, промени́тися, промені́ти(ся), проміни́тися, промінюва́ти «променіти» Куз, випромі́нювати, опромі́нний «оточений промінням» Ж, опромі́нювати, ст. промень «промінь (1621); струмінь (води, крові) (1656)»; — білор. прамень «промінь»; — запозичення з польської мови; пол. promień «промінь; смуга; пасмо; спиця (колеса); рукав річки» відповідає укр. по́ромінь «промінь». — Німчук 32—33; Огієнко РМ 1938 І 43. — Див. ще по́ромінь.


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]